Vladyslav Romashov

Щира радість чи просто посмішка? (+ тест)

Перевірте свої навички та ознайомтеся з практичними порадами як відрізнити щиру радість від соціальної посмішки.

Щира радість чи соціальна посмішка: як відрізнити? Прочитавши цю статтю, ви навчитеся відрізняти щиру радість від фальшивої посмішки раз і назавжди. Давайте для початку з’ясуємо, наскільки добре ви з цим справляєтеся. Пройдіть тест нижче.

Чому важливо навчитися розпізнавати щирість радості?

З яким результатом пройшли тест? Усі зображення у ньому були високої інтенсивності. У таких умовах більшість людей без проблем можуть відрізнити щиру радість від фальшивої посмішки. Але в житті вирази найчастіше слабкої інтенсивності, що ускладнює завдання. Чим корисно розпізнавати щирість виразу радості? Це дозволить оцінити, наскільки людині сподобався ваш подарунок, наприклад. Або ви зможете знати напевно чи раді вашій компанії друзі та близькі. Це навіть допомагає розпізнавати брехню! Так Пол Екман з колегами (Ekman et al., 1991) могли визначити обманює людина чи ні з точністю до 75%, лише оцінюючи щирість виразів емоцій радості.

Перш ніж з’ясувати, як виражається щира радість, пропоную визначитися з тим, чим радість не є. Про це у наступному розділі!

Радість – це не посмішка і щастя!

Коли ми говоримо про радість, нам треба відрізняти її від понять, які, з одного боку, дуже схожі на радість, але водночас нею не є:

  • Щастя – стан людини, який відповідає найбільшій внутрішній задоволеності умовами свого буття, повноти та свідомості життя, здійсненню свого людського призначення (Argyle, 2001). Щастя, це почуття (Ільїн, 2008), і воно не має зовнішнього прояву. Як і всі почуття, це емоційно забарвлене переживання і зовнішнім проявом може бути виражене окремими емоціями, у разі щастя, найімовірніше буде емоція радості, але не обов’язково (дивіться Ekman, 2003a, 2003b).
  • Посмішка – це окремий компонент виразу емоції радості на обличчі, який сам не говорить про переживання емоції радості, і може супроводжувати різні афективні прояви. Наприклад, Пол Екман, у своїй книзі «Психологія брехні» описав 18 видів усмішок (Ekman, 1985), і майже всі (за винятком однієї) не говорять про переживання радості.

Вираз радості – одна з усмішок, яку описує Пол Екман. Але сама по собі вона не є «чистою» посмішкою. Вона включає в себе власне посмішку – піднімання куточків губ та напруження м’язів навколо очей.

Історичний екскурс

Тривалий час вважалося, що вираз радості складається тільки з посмішки. Вперше присутність скорочення м’яза Orbicularis Oculi у виразі радості помітив французький учений, – Гільом Дюшен де Булонь, і згадав про це у спостереженні у своїй книзі 1862 (Duchenne, 1862/1990). Через десять років була опублікована книга Чарльза Дарвіна «Про вирази емоцій у людини і тварин» (Darwin, 1872), де він процитував результати Дюшена. Навіть незважаючи на це, вчені при вивченні виразу радості не брали до уваги результати Дюшена, і завжди оцінювали радість лише за усмішкою. Наприклад, емпірична робота Карнея Ландіса (Landis, 1924), де у всіх 16 поставлених ситуаціях, починаючи від прослуховування популярної музики до обезголовлення живого щура, усмішка була найбільш лицьовим виразом. Він зробив висновок, що люди посміхаються навіть тоді, коли вони переживали гнів, огиду, обурення, антипатію, подив або сексуальне збудження; він остаточно зробив висновок, що посмішка – заплутуючий і безглуздий індикатор внутрішнього стану або емоцій.

Маркер Дюшена – Duchenne Marker (англ.) – скорочення м’яза Orbicularis Oculi, pars orbitalis/lateralis (лат.; зовнішня частина Кругового м’яза ока).

Перше дослідження, в якому брали до уваги маркер Дюшена, як ознаку щирості радості, було дослідження Пола Екмана та Уоллеса Фрізена (Ekman & Friesen, 1982). У цьому дослідженні вони перевідкрили, валідували і розвинули ідеї Дюшена. Присутність напруги м’яза Orbicularis Oculi у виразі радості, Пол Екман називав «маркером Дюшена» на честь першовідкривача Гільома Дюшена де Булонь (Frank & Ekman, 1993), і вираз щирої радості називають «посмішкою Дюшена» або «усмішкою з маркером Дюшена».

Як бачите, навіть у наукових колах не відразу взяли до уваги маркер Дюшена!

Як відрізнити радість від фальшивої посмішки?

Щоб описати різницю між звичайною посмішкою та виразом радості, ми використовуємо опис змін обличчя, що відбуваються при кожному виразі, використовуючи Facial Action Coding System (далі FACS, Система Кодування Рухів Обличчя; Ekman, Friesen & Hager, 2002). Action unit (далі AU, рус. Одиниця руху) 6 та AU 12 – це маркер Дюшена та посмішка, відповідно. Далі наведено опис змін кожної AU окремо:

Зовнішності зміни в результаті AU 6 (маркер Дюшена):
  1. Стягує шкіру до ока від скроні та щік, коли зовнішня частина м’яза навколо ока скорочується.
  2. Піднімає підоковий трикутник, піднімає щоку вгору.
  3. Штовкає шкіру навколо ока до очної западини, що може звузити очну щілину, під оком може утворювати сумку або зморшки, і штовхає шкірну складку над віком вниз і змінює її форму.
  4. Може викликати “гусячі лапки” або зморшки, які тягнуться радіально від зовнішнього кута очної щілини.
  5. Поглиблює складку нижньої повіки (на зображенні w6 це помітніше, ніж 6).
  6. Може трохи опустити бічну частину брів (на зображенні w6, не 6).
  7. Сильна AU 6 може:

a. Зробити помітною чи поглибити носогубну складку.
b. Трохи підняти зовнішню частину верхньої губи.
с. Може зробити помітною або поглибити підокову складку, так що ця зморшка йтиме по верху підокового трикутника, і може бути прямою або у формі півмісяця.

Майже кожна з вищезгаданих змін (крім другої половини п. 3 і п. 6) може бути присутньою при сильній AU 12 у верхній частині обличчя.

Зміни по зовнішності у результаті AU 12 (Піднімання Куточків Губ):
  1. Тягне куточки губ назад і вгору (під косим кутом) роблячи форму рота.
  2. Поглиблює носогубну складку, тягне її убік та вгору. Шкіра суміжна з носогубною складкою піднята вгору та убік.
  3. При слабкій або помірній дії 12, присутнє деяке підняття підокового трикутника, і можливе деяке поглиблення підокової складки.
  4. У сильній дії одне або більше з наступного:

a. Штовхання підокового трикутника більш очевидне.
b. Поглиблення підокової складки очевидніше.
с. Мішки шкіри під нижньою повікою.
d. Звужує очну щілину, штовхаючи вгору щоки та шкіру під нижнім віком.
e. Викликає гусячі лапки у куточках губ.
f. Може підняти та розширити ніздрі.
g. Може розгладити та розтягнути шкіру на кінчику підборіддя.

Майже кожне із зовнішніх змін у п. 4 (крім f. та g.) може бути присутнім при AU 6 у верхній частині обличчя. Коли Ви бачите сильне 12, часто складно зрозуміти, в результаті чого відбулися зміни в п. 4, через одну 12 або комбінації 6+12, тому що сильна 12 приховує безліч змін 6. Коли дія 12 слабка або помірна, перераховані зовнішні зміни у п. 4 не виникають, якщо тільки AU 6 немає. При слабкій або помірній дії 12 Ви оцінюєте 12 або 6+12, ґрунтуючись на присутності AU 6.

Як це виглядає зовні?

Вивчіть зображення AU 6, AU 12, комбінації AU 6+12 – вираз радості, та комбінацію AU 6+12+25 – вираз радості з розімкненими губами, та порівняйте їх із нейтральним обличчям 0 та w0.

Розмикання губ (AU 25) також може бути присутнім у щирій радості. Докладніше про інтерпретацію AU в емоції ви можете дізнатися у моїй книзі “Анатомія емоцій: Вирази та М’язи”.

Коли інтенсивність посмішки (AU 12) слабка, то проблеми помітити маркер Дюшена (AU 6) виникають рідко. Коли інтенсивність посмішки (AU 12) сильна, вона перекриває більшість змін, які робить маркер Дюшена (AU 6) і тому визначити його стає складніше. Єдиними надійними показниками при аналізі статичної фотографії виразу на наявність маркера Дюшена (AU 6) є такі зміни: (1) AU 6 може штовхати шкірну складку над верхньою повікою вниз та/або змінити її форму; та (2) AU 6 може трохи опустити бокову частину брів. При аналізі відео, потрібно відслідковувати ті дві зміни, що і для фотографії, а також варто звернути увагу на момент наростання та спадання виразу: в цей момент AU можуть виникати і пропадати не одночасно, і в таких випадках досить просто відстежити наявність або відсутність маркера Дюшена (AU 6).

Висновок

Для визначення щирості радості, нам слід звертати увагу не лише на усмішку (AU 12), але й на наявність маркера Дюшена (AU 6). Тільки комбінація AU 6+12 говорить про щирість радості, і може бути з розімкненими губами (AU 25) чи ні. Посмішка, яка виникає без маркера Дюшена (AU 6), не вважається щирою, і називається «соціальною посмішкою».

  1. Argyle, M. (2001). The Psychology of Happiness (2nd Edition). Routledge, 274 pp.
  2. Darwin, C. R. (1872). The expression of the emotions in man and animals. London: John Murray. 1st edition.
  3. Duchenne, B., & Cuthbertson, A. R., trans. (1862/1990). The Mechanism of Human Facial Expression. Cambridge UK; New York; etc.: Cambridge University Press. p. 227.
  4. Ekman, P. (1985). Telling Lies: Clues to Deceit in the Marketplace, Politics, and Marriage. New York: Norton.
  5. Ekman, P. (2003a). Emotions Revealed: Recognizing faces and feelings to improve communication and emotional life. New York: Times Books (US). London: Weidenfeld & Nicolson (world).
  6. Ekman, P. (2003b). Sixteen Enjoyable Emotions. Emotion Researcher, 18, 6-7.
  7. Ekman, P., & Friesen, W. V. (1982). Felt, false, and miserable smiles. Journal of Nonverbal Behavior, 6 (4), 238-252.
  8. Ekman, P., Friesen, W.V., Hager J.C. (2002). Facial Action Coding System. 2nd ed., Salt Lake City: Research Nexus eBook.
  9. Ekman, P., O’Sullivan, M., Friesen, W. V., & Scherer, K. R. (1991). Invited Article: Face, Voice, And Body In Detecting Deceit. Journal of Nonverbal Behavior, 15 (2), 125-135.
  10. Frank, M. G. and Ekman, P. (1993). Not All Smiles Are Created Equal: The Differences Between Enjoyment and Nonenjoyment Smiles. Humor, 6 (1), 9-26.
  11. Landis, C. (1924). Studies of emotional reactions: II. General behavior and facial expression. Journal of Comparative Psychology, 4, 447-509.
  12. Ильин, Е. П. (2008). Эмоции и чувства. 2-е изд. СПб: Питер, 783 с.

Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Будь в курсі останніх новин

Підпишись на щотижневу розсилку новин

Отримуй сповищення про нові статті